Міратаз 20мг/г 3 г mirataz для котов

Трансдермальна мазь Міратаз® використовується для контролю втрати ваги у кішок через основні захворювання, такі як гіпертиреоз, хронічна хвороба нирок, запальні захворювання кишечника, неоплазія, панкреатит і печінкова недостатність.

Міратаз 20 мг/мл трансдермальна мазь

Діюча речовина міртазапін всмоктується через шкіру вуха в кров.

Вплив міртазапіну на збільшення ваги є складним і до кінця не вивченим. Вони включають блокування деяких дій серотоніну та гістаміну, речовин, які беруть участь у регуляції апетиту, а також вплив на рівень лептину, гормону, який контролює голод.

1 г Міратазу містить 20 мг міртазапіну (2%). Кожна туба по 5 г містить 100 мг (0,1 г) міртазапіну.
Тільки для місцевого застосування у котів. Не для перорального або офтальмологічного застосування.
ОПИС:
Міратаз (міртазапінова трансдермальна мазь) — це біла або майже біла мазь, що містить 2%
міртазапіну, придатного для трансдермального (місцевого) застосування. Міратаз містить наступні
неактивні інгредієнти: поліетиленгліколь (ПЕГ) 400, ПЕГ 3350, діетиленгліколь моноетил
Ефір, PEG-8 каприлові/капринові гліцериди, олеїловий спирт, бутильований гідрокситолуол, диметикон.

Міратаз (міртазапінова трансдермальна мазь) призначена для місцевого застосування котам лише під наглядом ветеринара. Не застосовувати котам із відомою гіперчутливістю до міртазапіну або будь-якої з допоміжних речовин. Не використовуйте котам, які отримують інгібітори моноаміноксидази (МАО). Не для використання людиною. Зберігати в недоступному для дітей. Одягайте рукавички під час обробки/нанесення, мийте руки після та уникайте контакту між обробленою кішкою та людьми чи іншими тваринами протягом 2 годин після нанесення. З обережністю застосовувати котам із захворюваннями печінки та нирок. Після припинення прийому котів слід контролювати споживання їжі. Безпека не була оцінена для кішок менше 2 кг, віком менше шести місяців, а також для племінних, вагітних або годуючих кішок. Найпоширенішими побічними реакціями, які спостерігалися під час клінічних випробувань, були реакції у місці застосування, поведінкові аномалії (вокалізація та гіперактивність) та блювання.