Для седації й аналгезії, пов'язаних із клінічними обстеженнями та процедурами, дрібними хірургічними обстеженнями, і як премікація перед загальною анастезією.
Не застосовувати тваринам із важкими серцево-судинними захворюваннями, захворюваннями органів дихання, печінки або нирок. Не застосовувати, якщо є механічні розлади травного тракту (перекрут шлунка, грижа, непрохідність стравоходу). Не застосовувати тваринам із цукровим діабетом. Не застосовувати тваринам у шоковому стані, виснаженим або сильно втомленим. Не застосовувати тваринам із проблемами очей, а саме підвищеному очному тиску. Не застосовувати одночасно із симпатоміметичними амінами або сульфаніламідами та триметоприймом.
особливі попередження
Медетомідин може не забезпечити знеболення впродовж усього періоду седації.
Особливі запобіжні заходи:Медетомідин може викликати пригнічення дихання й у цих випадках може знадобитися ручна вентиляція та введення кисню. Клінічне обстеження всіх тварин має проводитися перед застосуванням ветеринарних препаратів, призначених для седації та/або загальної анестезії. У разі, коли ветеринарний препарат використовується для премідикації, дозу анестезика треба пропорційно зменшити та встановити відповідно до реакції тварини. Треба уникати введення високих доз медетомідину для коліщатних собак великих порід. Тварини годують по 12 годин до наркотичного тракту. Собак і кішок треба розміщувати в спокійних і тихих умовах, щоб седативний ефект досяг максимального ефекту. Це відбувається за 10-15 хвилин. Жодної процедури та застосування інших ліків не треба починати до досягнення максимальної седації. Тварин, яким застосовують препарат, треба тримати в теплому приміщенні як під час лікування, так і під час відновлення. Необхідно зволожувати рогівку очей тварин, яким вводили препарат. Перед початком лікування тварин треба заспокоїти. Якщо собака або кіт хворі або слабкі, їм треба попередньо призначити медетомідин тільки до введення й підтримки загальної анестезії на основі оцінки співвідношення користь/ ризик. Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації, ефект препарату може бути зворотним через введення антагоніста альфа-2 адренонецептерів (атипамезолу). Атипамезол не змінює ефекту кетаміну. Антаристи альфа-2 адренонецептерів треба вводити не раніше, ніж за 30-40 хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м'язів, яке яким вводили препарат. Перед початком лікування тварин треба заспокоїти. Якщо собака або кіт хворі або слабкі, їм треба попередньо призначити медетомідин тільки до введення й підтримки загальної анестезії на основі оцінки співвідношення користь/ ризик. Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації, ефект препарату може бути зворотним через введення антагоніста альфа-2 адренонецептерів (атипамезолу). Атипамезол не змінює ефекту кетаміну. Антаристи альфа-2 адренонецептерів треба вводити не раніше, ніж за 30-40 хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м'язів, яке яким вводили препарат. Перед початком лікування тварин треба заспокоїти. Якщо собака або кіт хворі або слабкі, їм треба попередньо призначити медетомідин тільки до введення й підтримки загальної анестезії на основі оцінки співвідношення користь/ ризик. Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації, ефект препарату може бути зворотним через введення антагоніста альфа-2 адренонецептерів (атипамезолу). Атипамезол не змінює ефекту кетаміну. Антаристи альфа-2 адренонецептерів треба вводити не раніше, ніж за 30-40 хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м'язів, яке Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації, ефект препарату може бути зворотним через введення антагоніста альфа-2 адренонецептерів (атипамезолу). Атипамезол не змінює ефекту кетаміну. Антаристи альфа-2 адренонецептерів треба вводити не раніше, ніж за 30-40 хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м'язів, яке Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації, ефект препарату може бути зворотним через введення антагоніста альфа-2 адренонецептерів (атипамезолу). Атипамезол не змінює ефекту кетаміну. Антаристи альфа-2 адренонецептерів треба вводити не раніше, ніж за 30-40 хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м'язів, яке може призвести до кетаміну.
Побічні реакції:
Дуже рідко можуть спостерігатися брадикардія з атривентикулярною блокадою (1 і 2 ступенів) і ексстасистемії, звуження коронарних артерій, зниження частоти серцевих скорочень і підвищення артеріального тиску (котора згодом повертається до норми). У рідкісних випадках у собак і кішок може спостерігатися блювота через 5-10 хвилин після введення препарату. Нечасто може спостерігатися повторний блювання в котів. Також можуть спостерігатися набряк легень, пригнічення дихання й цианоз, посилений діуріз, переохолодження, чутливість до гучних звуків, зворотна гіперглікемія через зниження секреції інсуліну, біль у місці ін'єкції та тремтіння м'язів. У разі серцево-судинної та дихальної депресії може бути призначена допоміжна вентиляція та введення кисню. Атропін може збільшити частоту серцевих скорочень. У собак масою до 10 кг частіше проявляються зазначені побічні реакції. Не використовувати під час вагітності та лактації.
Взаємодія:
Треба обережно вводити із засобами, які пригнічують функцію ЦНС — можливе посилення дії цих препаратів. Ефекти медетомідину можуть викликати опір під час введення атипамезолу. Брадикардії можна частково запобігти попереднім введенням (по 5 хв) антихолінергічного засобу; , проте введення антихолінергічних засобів для лікування брадикардії, одночасно з медетомідином або після седації медетомідином, може призвести до несприятливих серцево-судинних ефектів.
дози
Собаки: внутрішньом'язові або внутрішньовенні ін'єкції. Коти: внутрішньом'язові, внутрішньовенні або підшкірні ін'єкції.
Собаки: Для сідації препарат треба вводити з розрахунку 10-80 мкг медетомідину гідрохлориду кг ваги внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Максимальний ефект досягається впродовж 15-20 хвилин. Клінічний ефект залежить від дози та триває від 30 до 180 хвилин. Для премідифікації препарат треба вводити в дозі 10-40 мкг медетомідину гідрохлориду кг, що відповідає 0,1-0,4 мл на 10 кг маси тіла. Премедика медетомідином неабияк зменшить дозування необхідного індукційного агента та зменшить потреби в летких аностетиках для підтримувальної анестезії.
кіти:Для седації препарат треба вводити в дозі 50-150 мкг медетомідину гідрохлориду кг (що відповідає 0,05-0,15 мл/кг маси тіла). Для премідифікації в анестезії препарат треба вводити в дозі 80 мкг медетомідину гідрохлориду кг (що відповідає 0,08 мл/кг маси тіла).
3 роки. Після першого відбору з флакона препарат необхідно використовувати впродовж 28 діб.
Особливі застереження щодо зберігання
Не зберігайте в холодильнику та не заморожує. Зберігайте флакон у зовнішній коробці, щоб захистити від світла.
Характеристики:
| Основні атрибути | |
|---|---|
| Країна виробник | Іспанія |
| Виробник | LIVISTO |
| Об'єм | 10 мл |
| Користувацькі характеристики | |
| Лікарська форма | Раствор |
- Ціна: 830 ₴


