Дексмедісон 10мл

Дексмедісон, 10 мл

Рідина безбарвна, прозора.

Склад

1 мл препарату містить активно діючу речовину (мг):

• дексмедетомідину гідрохлорид - 0,5.

Допоміжні речовини: натрію хлорид, метилпарабен, пропілпарабен, вода високоочищена.

Фармакологічні властивості

АТС vet класифікаційний код: QN05CM Інші снодійні та заспокійливі ветеринарні препарати. QN05CM18 Дексмедетомідин.

Дексмедетомідин - сильний високоселективний агоніст альфа-2-адренорецепторів широкого спектру дії. Гальмує передачу нервових імпульсів в адренергічних синапсах за рахунок конкуренції з норадреналіном.

Препарат пригнічує центральну нервову систему та підвищує больовий поріг у тварин. Дія залежить від дози: малі дози дають помірний седативний ефект без аналгезії, великі дози - виражений седативний ефект із аналгезією.

Після ін'єкційного введення дексмедетомідин добре всмоктується, швидко розподіляється в організмі й легко долає гематоенцефалічний бар'єр. Максимальна концентрація препарату в крові досягається через 15-30 хвилин. Понад 90% зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак становить 40-50 хвилин, у котів — 60 хвилин. Метаболізується в печінці і виводиться, переважно, нирками.

Застосування

Застосовують собакам і котам задля седацїї та аналгезії під час хірургічних операцій, клінічних обстежень та маніпуляцій, для заспокоєння тварин та попередження їхньої агресивної поведінки.

Застосовують для премедикації при загальній анестезії.

Дозування

Препарат вводять собакам внутрішньовенно або внутрішньом'язово, котам - лише внутрішньом'язово.

Тваринам із великою масою тіла застосовують розчин із вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл, дрібним тваринам - розчин із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл

Для отримання розчину 0,1 мг/мл безпосередньо перед введенням у стерильному шприці змішують 1 мл препарату з 4 мл розчину Рінгера або розчину натрію хлориду 0,9% або води для ін’єкцій. Отриманий розчин має бути прозорим, без механічних включень.

Доза препарату залежить від потрібного ефекту, індивідуальних особливостей і породи тварини. Зазвичай для собак дрібних порід потрібна більша доза, ніж для собак великих порід.

Використання дексмедетомідину для премедикації значно знижує кількість препарату, необхідного для індукції наркозу, тому слід обережно вводити внутрішньовенні анестетики і уважно стежити за станом тварини. Кількість інгаляційних анестетиків для підтримання стану наркозу також зменшується.

Для седативного ефекту і аналгезії розчин препарату з вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл застосовують у таких дозах: собакам - 0,5-2 мл на 10 кг маси тіла; котам - 0,5 мл на 1 кг маси тіла; препарат з вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл застосовують у таких дозах: собакам - 0,1- 0,8 мл на 10 кг маси, котам - 0,1 мл на 1 кг маси тіла.

Собакам дози дексмедетомідину розраховують залежно від площі поверхні тіла (мкг/м2): внутрішньовенно - до 375 мкг/м2, внутрішньом'язово - до 500 мкг/м2.

При введенні разом з буторфанолом (0,1 мг на 1 кг маси тіла) для глибокої седації і аналгезії доза дексмедетомідину для внутрішньом'язового введення становить 300 мкг/м2 площі тіла. Доза для премедикації становить 125-375 мкг/м2 площі тіла. Зазначену дозу вводять за 20 хвилин до анестезії. Доза повинна бути скоригована залежно від типу хірургічного втручання, тривалості процедури і темпераменту тварини.

Дози дексмедетомідину для котів розраховують у мкг на кг маси тварини.

За проведення незначних маніпуляцій, а також процедур і оглядів, які потребують фіксації, заспокоєння і знеболення, доза дексмедетомідину для котів становить 40 мкг на 1 кг маси тіла, що еквівалентно 0,4 мл на 1 кг маси тіла розчину препарату Дексмедісон з вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл або 0,08 мл/кг маси тіла препарату Дексмедісон з вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл.

При використанні препарату для анестезії разом з пропофолом доза останнього знижується на 50%. Всі анестетики для індукції або підтримання стану наркозу слід вводити в кількості, яка необхідна для досягнення ефекту.

Наркоз може бути індукований через 10 хвилин після внутрішньом'язового введення кетаміну котам в дозі 5 мг/кг або за внутрішньовенного введення пропофолу.

Седативна і знеболювальна дія препарату настає через 15 хвилин після введення і зберігається до 60 хвилин. Для підтримання седативної і аналгетичної дії препарат можна вводити повторно через 10-15 хвилин після першого введення. Дозу для повторного введення визначає лікар ветеринарної медицини із врахуванням стану тварини.

Протипоказання

Не застосовувати тваринам:

із підвищеною чутливістю до компонентів препарату, з важкими системними захворюваннями, серцевою недостатністю та порушенням функцій печінки та нирок, вагітним, лактуючим, виснаженим або ослабленим, а також продуктивним тваринам;

собакам і котам, які втомлені або перебувають у шоковому стані, стресі (через спеку, мороз);

собакам віком до 4-х місяців та котам віком до 3-х місяців.

Застереження

Побічна дія

Безпосередньо після введення препарату можливе зниження артеріального тиску, який потім відновлюється до нормальних або трохи занижених значень. Можливі зниження частоти серцевих скорочень, дихальних рухів та гіпотермія.

Через 5-10 хвилин після введення препарату або під час відновлення свідомості може виникнути блювання.

Іноді спостерігається блідість і/або ціаноз слизових оболонок. У котів часто можливе підсихання слизової оболонки очей і рогівки.

Під час седації можливий м'язовий тремор, зрідка - помутніння рогівки, набряк легенів.

При застосуванні препарату для премедикації собакам можливі брадипное, тахіпное та блювання. Також можуть виникнути брадиаритмія і тахіаритмія, включаючи глибоку синусову брадикардію, AV-блокаду (І і II ступеня) та зупинку синусового вузла. Зрідка спостерігаються передчасні надшлуночкові та шлуночкові екстрасистоли, пауза синусового вузла і AV-блокада III ступеня.

При застосуванні для премедикації препарату котам можлива блювота або позиви до неї, блідість слизових оболонок і зниження температури тіла. За внутрішньом’язового введення у дозі 40 мкг/кг (із подальшим введенням кетаміну або пропофолу) часто виникає синусова брадикардія і синусова аритмія, іноді AV-блокада І ступеня і зрідка — передчасна надшлуночкова деполяризація, передсердна бігемінія, пауза синусового вузла, AV-блокада II ступеня або запізнілі скорочення шлуночків.

При одночасному введенні котам кетаміну в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла і дексмедетомідину в дозі 40 мкг на 1 кг маси тіла можливий розвиток тахікардії.

При застосуванні Дексмедісону і кетаміну з інтервалом у 10 хвилин у котів може виникнути AV-блокада або екстрасистолія. Очікуваними явищами є брадіпное, гіповентиляція, апное. Відзначають гіпоксемію, особливо в перші 15 хвилин дексмедетомідин-кетамінової анестезії. Після подібних процедур можуть спостерігатися блювота, зниження температури тіла і збудження.

За одночасного застосування Дексмедісону і буторфанолу у собак може спостерігатися брадіпное, тахіпное, нерегулярне дихання (апное протягом 20-30 секунд із подальшими кількома швидкими зітханнями), гіпоксемія, судоми або тремор м'язів, збудження, підвищена слинотеча, блювота, сечовипускання, шкірна еритема, раптове пробудження або тривала седація. Можливі брадіаритмія і тахіаритмія, із можливою синусовою брадикардією, AV-блокадою І і II ступеня, зупинкою або паузою синусового вузла, а також передчасні передсердні, надшлуночкові та шлуночкові екстрасистоли.

Для запобігання сухості очей слід використовувати засоби для зволоження рогівки.

Хворим і ослабленим тваринам премедикацію препаратом перед індукцією і підтримкою загального наркозу робити лише на підставі оцінки співвідношення ризик/користь.

Спеціальні застереження для обслуговуючого персоналу

Персонал, що контактує з препаратом, повинен дотримуватися правил гігієни та безпеки, прийнятих при роботі з ветеринарними препаратами. Після закінчення робіт слід ретельно вимити руки теплою водою з милом.

При потраплянні препарату на шкіру або в очі необхідно промити їх великою кількістю води. Людям із підвищеною чутливістю до компонентів препарату слід уникати прямого контакту з ним. У разі появи алергічних реакцій або після випадкового ковтання препарату слід негайно звернутися до лікаря і не сідати за кермо автомобіля!

Форма випуску

Флакони зі скла закриті гумовими корками під алюмінієвими обкатками по 10 або 50 мл.

Зберігання

У сухому темному, недоступному для дітей місці за температури від 4 до 25 °С.

Термін придатності

2 роки.

Термін придатності після першого відбору із флакону - 28 діб.

Для застосування у ветеринарній медицині!